Міністерство освіти та науки України НУ „Львівська політехніка” Звіт з лабораторної роботи №4 з курсу: ” Основи охорони праці” На тему: „ Дослідження запиленості і очистки повітря”  Мета роботи – вивчити запилення повітря, дисперсність пилу, ефективність пило очистки. Теоретичні відомості Виробничий пил – це тонко дисперсні тверді частинки, які здатні довгий час знаходитись у зваженому стані в повітрі. Ці частинки можуть утворюватися за різних виробничих процесів / дробленні, розпилюванні, шліфуванні, поліруванні, транспортуванні, переміщуванні, упакуванні сипучих матеріалів, горінні, зварюванні тощо/. Залежно від хімічного складу пил може бути токсичний і нетоксичний. При оцінці токсичної дії пилу враховуються такі фактори: хімічний склад, дисперсність, форма частинок, розчинність у воді. Найбільшу небезпеку являє пил з розміром частинок 5 мкм. Частинки таких розмірів затримуються в легенях, проникаючи в альвеоли і частково або повністю розчиняючись у лімфі. В результаті цього залежно від токсичності пилу уражуються ті чи інші органи людини. Навіть нетоксичний пил може за великих концентрацій шкідливо діє на організм, викликаючи захворювання легенів – пневмоконіози. За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини діляться на чотири класи: ГДК надзвичайно небезпечні речовини – 0,1 високо небезпечні речовини – 0,1....1,0 помірно небезпечні речовини – 1,0...10 мало небезпечні речовини – 10 Для попередження професійних захворювань необхідно, щоб в вітрі робочої зони вміст пилу був нижчий гранично допустимої концентрації /ГДК/. Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом всієї робочої діяльності не може викликати захворювання або відхилень стану здоров’я /ДЕСТ 12.1.005-76/. У нашій країні ГДК встановлюється санітарними органами Міністерства охорони здоров’я і вимірюються в міліграмах на кубічний метр. На сьогодні ГДК встановлені для більше як 850 речовин, у тому числі для понад 200 речовин, які знаходяться в пиловидному стані. Наведені ГДК в Санітарних нормах проектування промислових виробництв /СН 245-71/ і Державному стандарті ДЕСТ ССБП 12.1.005-76 „Повітря робочої зони”. При вмісті у повітрі кількох речовин сумарний ефект їхньої дії на організм у більшості випадків дорівнює сумі ефектів всіх компонентів. Сума відношень фактичних концентрацій до ГДК не повинна перевищувати одиницю, тобто
Для визначення ефективності методів очистки газів від пилу встановлюють: концентрацію пилу в повітрі; дисперсність пилу /розміри частинок пилу/; щільність, хімічний склад, розчинність тощо. Концентрація пилу в повітрі визначається ваговим, розрахунковим, електричним або фотоелектричним методом. У даній роботі застосований ваговий метод, який полягає в осаджувані пилу з визначеного об’єму повітря на фільтр. Вагова концентрація пилу в одному кубічному метрі повітря, мг/м2,
де С – концентрація пилу в повітрі, мг/м3; q2 – маса фільтру після відбору проби, мг; q1 – маса фільтру до відбору проби, мг; V0 – об’єм повітря, протягнутого через фільтр, м3, приведений до нормальних умов, тобто до такого об’єму, який він займав би при температурі 0 0С і тиску 760 мм рт. ст.;
де Vt – об’єм повітря, протягнутого через фільтр при температурі t і тиску p; p – барометричний тиск у місці відбору проби, мм рт. ст.; t – температура повітря у місці відбору проби, 0 0С. Опис установок і приладів Установка для визначення запиленості повітря /рис.1/ складається з пилової камери 1, в якій вентилятором створюється пило повітряна суміш. За допомогою вакуум насоса ця суміш викачується з камери. Її кількість регулюється реостатам 3 і заміряється реометром 2. На шляху руху пило повітряної суміші в спеціальний пристрій 4 /патрон/ вставляється паперовий фільтр.
Гранично допустимі концентрації аерозолів /Виписка з ДЕСТ 12.1.005-76 ССБП/ Табл.1 Назва речовини ГДК, мг/м3 Клас небезпеки  Вапняк 6 4  Цемент 6 4  Тальк 4 4  Кварц 3 4  Скло 4 4...